Open space офіс: як спланувати зони, щоб він працював

Це не юридична консультація. Текст — наш огляд відкритих джерел, підготовлений за допомогою ШІ. Перед рішенням перевіряйте чинні вимоги в офіційних джерелах.

Open space офіс — це приміщення без перегородок, де багато робочих місць ділять одну залу. Він працює, коли його розбивають на зони за типом завдань: тиху, для дзвінків, для зустрічей і для відпочинку. Гучні місця, наприклад кухня й дивани, стоять подалі від столів, а між ними лежить буферна зона.

У залі, де люди працюють постійно, кожен повинен мати щонайменше 2 м² вільної підлоги і 13 м³ вільного простору. Столи краще збирати в групи не більші за 8–12 місць. Спільна зала сама собою не покращує співпрацю. У дослідженні двох компаній, які переїхали у відкриті офіси, живих розмов поменшало приблизно на 70 %, а листів і повідомлень у месенджерах — побільшало.

Що таке open space офіс і чому без зон він не справляється#

Open space поєднує в одній залі зосереджену роботу, телефонні дзвінки, зустрічі й перерви. Кожне з цих занять потребує своїх умов. Коли все відбувається за тими самими столами, люди заважають одне одному й ховаються в навушники або йдуть на віддалену роботу.

Найчастіше скаржаться на шум, а точніше на розмови фоном. У типовому open space рівень звуку становить приблизно 60 дБ. У лабораторних дослідженнях за рівня близько 50 дБ ефективність і психічне навантаження помітно не змінювалися. Верхньою межею, за якої легко зосередитися, вважають 40 дБ. Різниця між цими числами — саме те завдання, яке вирішують розташування зон, меблі й оздоблення.

Друга проблема менш очевидна. Відкрита зала мала зближувати людей, а нерідко робить навпаки. Коли кожен чує кожного, розмови переходять у пошту й месенджери. Тому добре спланований відкритий офіс дає окремі місця для розмови, а не сподівається, що спільний простір сам її викличе.

Скільки місця потрібно на людину: мінімум і практика#

В офіційних джерелах зазначають мінімум за польськими правилами охорони праці: 2 м² вільної підлоги і 13 м³ вільного простору на кожну людину. «Вільного» означає не зайнятого столами, шафами й технікою. Це нижня межа безпеки, а не мірило зручності. За доступними матеріалами, висота зали для постійної роботи зазвичай теж має бути не меншою за 3 м. Нижчу допускають лише як виняток, наприклад якщо в приміщенні працюють не більше 4 осіб. Офіс, розрахований упритул до мінімуму, вже не вмістить зон для розмов і відпочинку.

Перерахунок об'єму каже більше, ніж сама площа підлоги. У залі заввишки 3 м 13 м³ вільного простору відповідають приблизно 4,3 м² підлоги на людину, без урахування меблів.

До цього додаються столи, шафи, кухня, проходи й спільні зони. Тому реальна площа виходить помітно більшою, ніж у колонці з вільним простором.

Між моніторами сусідніх місць варто залишити щонайменше 60 см, а між працівником і задньою стороною монітора навпроти — 80 см. У проєктній практиці це зручний мінімум на кресленні: кожен вільно підійде до свого столу.

Групи до 8–12 столів. Невеликі групи простіше приглушити, і люди відчувають у них більше приватності. На 20 осіб краще запланувати два острови по 10 місць, ніж одну довгу залу.

Мінімальні значення наведено за доступними матеріалами станом на жовтень 2026 року. Під час проєктування конкретних робочих місць їх варто підтвердити у фахівця з охорони праці.

Які зони запланувати в open space офісі#

Зони випливають із того, чим команда зайнята протягом дня, а не з готової схеми. Спершу корисно прикинути, яку частину дня люди зосереджено працюють, скільки в них дзвінків і онлайн-зустрічей і скільки зустрічей наживо. З цих пропорцій зрозуміло, скільки місця віддати кожній зоні.

У більшості офісів добре себе показують шість типів місць:

• Тиха зона. Група столів для завдань, що потребують зосередження, подалі від кухні та входу.
• Тиха кімната. Окреме приміщення для справ, де потрібна повна тиша.
• Місця для розмов. Телефонні кабіни й невеликі кімнати для онлайн-зустрічей у межах видимості тих, хто ними користується.
• Переговорна. Закрита, з приглушеною стелею і стінами.
• Проєктна зона. Легкі столи й дошки, які команда переставляє під завдання.
• Зона відпочинку й кухня. Місце для перерви, кави й бесіди.

Найчастіше недооцінюють місця для дзвінків і онлайн-зустрічей. Якщо їх мало, люди говорять просто за столами, і вся зала слухає. Страждає тоді не лише зосередженість, а й бажання приходити в офіс.

У маленькому офісі, де вміщується одна група столів, зони можна поєднувати. Кухня й зона відпочинку можуть бути одним місцем, а переговорна може слугувати тихою кімнатою, коли її ніхто не бронює. Якщо команда буває в офісі лише кілька днів на тиждень, столів може бути менше, ніж людей. Цю модель ми описали в статті про меблі для гібридної роботи.

Як розташувати зони на плані офісу#

Планування починається з найгучніших і найтихіших місць. Кухня, вхід, відкриті сходи й зона відпочинку мають бути якнайдалі від тихої зони. Між ними варто поставити буфер, тобто місця з помірним шумом: переговорну, тиху кімнату або проєктну зону.

Самої відстані у звичайному офісі рідко вистачає. Заміри й моделювання акустиків показують, що для потрібної тиші між кухнею і столами для зосередженої роботи їх довелося б рознести далі, ніж довжина типового офісу. Тому потрібні перепони. У моделі кухні поруч із бухгалтерією звукопоглинальна стеля покращила результат у середньому на 6 дБ. Багатошарова звукоізоляційна штора дала покращення на 9–10 дБ. І лише засклена перегородка з дверима забезпечила потрібну тишу біля всіх столів.

Звідси простий порядок рішень:

1. Розведіть гучні й тихі функції на плані до вибору меблів.
2. Поставте між ними буфер із переговорних і кімнат.
3. Там, де буфер не вміщується, закладіть суцільну перегородку або меблі-перегородки.
4. Обираючи місце для тихої зони, перевірте шум ззовні, наприклад від вулиці.

Вікна — окреме питання. Стелажі й перегородки не повинні забирати в столів денне світло. У нашій навчальній залі з бібліотекою довгу залу розділили стелажі, поставлені впоперек, без зведення перегородок. Відкриті полиці відокремлюють частину для занять від книжкового зібрання і пропускають світло з вікон.

Зона відпочинку в офісі: де і з чого її зібрати#

Зона відпочинку, її ще називають чилаут-зоною, — це виділене місце для короткої перерви протягом робочого дня. Вона може бути окремою кімнатою або частиною зали, відгородженою меблями. В open space вона найкраще працює як одна з гучних зон, поруч із кухнею і подалі від столів для зосередженої роботи.

Таку зону збирають переважно з меблів. Дивани повинні мати високі спинки, помітно вищі за голову, і високі глибокі боковини. Такий диван утворює напівприватну нішу. Розмова залишається в ній, а не розходиться залою.

Кілька рішень, які легко закласти у вбудовані меблі:

• Сидіння з високою спинкою, поставлені спиною до робочої зони.
• Стелажі-перегородки з відкритими полицями. Заповнені книжками, вони добре поглинають звук і відокремлюють зону без стіни.
• Кухонний куточок в одній лінії із зоною відпочинку, щоб гучні функції були в одному місці.
• Щільні штори в часту складку там, де зону іноді треба закрити.

Відпочинок — не поруч зі столами. Зона відпочинку біля столів для зосередженої роботи — найпростіший спосіб зіпсувати все планування. За кавою люди говорять голосно й стоячи, а такий звук розноситься найдалі.

Акустика в офісі: що дають меблі, а що стеля#

Акустику open space визначає насамперед стеля, потім підлога і стіни, і лише наприкінці меблі. Перегородка біля столу допомагає тільки тоді, коли звук над нею потрапляє в стелю, що його поглинає. За твердої стелі шум відбивається понад щитком і повертається в залу.

Різниця між матеріалами велика. Найкращі акустичні стелі поглинають 90–100 % звуку, що на них падає, а бетонне перекриття — близько 2 %. Килимове покриття поглинає в середньому 15 %, а дерев'яна підлога — близько 5 %. Офісу з бетоном на стелі й мікроцементом на підлозі потрібні точні розрахунки ще до вибору меблів.

Такі розрахунки варто замовити в акустика, якщо:

• підлога має тверде оздоблення, наприклад мікроцемент, керамограніт або дерево,
• звукопоглинальні острови на стелі займуть менше 75 % перекриття,
• зала вища за 3,2 м,
• в open space сидить переважно відділ, який багато розмовляє телефоном.

Решту закривають меблі. Настільні екрани мають підніматися щонайменше на 50 см над стільницею і виготовлятися з матеріалу із сильним звукопоглинанням. Окремі м'які перегородки ділять ряди столів на менші групи. Їх ставлять щільно, без щілин між елементами. Стінові панелі кріплять на рівні обличчя, особливо там, де люди сидять обличчям до стіни. Докладніше про матеріали й рішення — у статті про акустичні рішення в інтер'єрі.

Меблі для open space: столи, перегородки та вбудовані шафи#

У меблів для open space три завдання. Вони позначають зони без зведення стін, тримають техніку й документи поруч із робочими місцями і надають офісу цілісного вигляду. Найбільше місця заощаджують довгі спільні столи, за якими люди сидять одне навпроти одного.

У нашому офісі open space з дерев'яними меблями робочі місця об'єднано в довгі здвоєні столи. Спільний каркас із чорного сталевого профілю заощаджує місце. Стільниці — з декором дуба теплого відтінку. Це плита, а не масив, тому поверхня не боїться горнятка. Той самий декор і чорний метал повторюються в стійці рецепції, шафах для кабінетів, кухонному куточку і столі в конференц-залі.

Розставляючи столи, кілька речей варто вирішити заздалегідь:

• Групи до 8–12 місць, а не один довгий ряд через усю залу.
• Настільні екрани як частина столу, а не аксесуар, куплений згодом.
• Прокладання кабелів через каркас і стільниці, щоб острови можна було ставити подалі від стін.
• Шафи й стелажі як перегородки, а не лише вздовж стін.

Розміри й висоту самої стільниці ми розібрали в статті про робочий стіл для офісу. Для закритого кабінету пасують вбудовані меблі на всю стіну. Так виглядають наші меблі для кабінету в чорному дубі, від підлоги до стелі: відкритий стелаж, шухляди під стільницею і високі закриті шафи.

Проєктна зона працює, коли команда сама її розставляє. Легкі столи, стільці без підлокітників і дошки на колесах дають змогу швидко перетворити один великий стіл на два менші. Меблі в тихій зоні можуть бути стаціонарними й важчими.

Такий поділ на зони найпростіше перевірити на кресленні приміщення, яке ми підготуємо після безкоштовного заміру. Заздалегідь досить короткого опису команди.

Від заміру до монтажу: як підготувати замовлення#

Для офісу краще починати з опису команди, а не зі списку меблів. Кількості людей, днів присутності, дзвінків і онлайн-зустрічей разом із планом приміщення вистачає, щоб запропонувати поділ на зони. Ми також підкажемо, які предмети робити за індивідуальними розмірами, а які можуть залишитися стандартними.

Кожен проєкт меблів для бізнесу ми ведемо в п'ять кроків:

1. Розмова про команду, приміщення й термін.
2. Безкоштовний лазерний замір, який показує кожне відхилення стін і перекриття.
3. Проєкт із візуалізацією та розрахунок вартості.
4. Договір і виробництво.
5. Доставка, монтаж нашою бригадою і акт приймання.

Виробництво зазвичай триває 2–4 тижні після затвердження проєкту та внесення авансу. Конкретну дату ми вписуємо в договір. Вартість залежить від кількості робочих місць, обраних плит і фурнітури, кількості вбудованих перегородок і того, скільки акустичних елементів увійде в меблі. Ціна в договорі фіксована і змінюється, лише якщо клієнт змінює обсяг робіт.

Ми маємо понад 15 років роботи і 300+ реалізованих об'єктів. Якщо ви плануєте новий офіс або перебудову нинішнього, почнімо із заміру приміщення: опису команди й плану досить для старту.

Часті питання#